Стефано Родота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефано Родота
італ. Stefano Rodotà
Народився30 травня 1933(1933-05-30)
Козенца, Калабрія, Італія
Помер23 червня 2017(2017-06-23)[1] (84 роки)
Рим, Італія
Країна Італія
 Королівство Італія
Діяльністьполітик, правник, викладач університету
Alma materLc Cosenza Telesiod, Римський університет ла Сапієнца (1955), Стенфордський університет і liceo classicod
Відомі учніGiovanni Marinid
Знання мовіталійська[2]
ЗакладУніверситет Генуї, Римський університет ла Сапієнца, Туринський університет і University of Maceratad
ЧленствоLibera Uscitad і Nexa Board of Trusteesd (23 червня 2017)
ПосадаДепутат Європейського парламенту, член Палати депутатів Італії[d], президент[d], президент[d], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[3], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[3], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d] і член Палати депутатів Італії[d]
Партіянезалежний політик
РодичіPietro Pompilio Rodotàd[4]
Брати, сестриAntonio Rodotàd
У шлюбі зCarla Pogliano Rodotàd[5]
ДітиMaria Laura Rodotàd
Нагороди

Стефано Родота (італ. Stefano Rodotà; нар. 30 травня 1933, Козенца — 23 червня 2017) — італійський політик.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1955 року закінчив юридичний факультет Римського університету ла Сапієнца. Він спеціалізується у галузі цивільного права, читав лекції в університетах Мачерати, Генуї та у рідному університеті, де він отримав посаду професора. Викладав в університетах за кордоном, у тому числі у Франції й Великої Британії.

У 70-х роках почав свою політичну діяльність у Радикальній партії. Потім він вступив до Італійської компартії, а на початку 90-х років став одним із засновників Демократичної партії лівих. З 1979 до 1994 його обирали членом Палати депутатів, з 1992 — був віце-спікером парламенту. З 1983 до 1994 він був членом Парламентської Асамблеї Ради Європи. У 1997–2005 Родота займав посаду голови Комісії із захисту даних. Брав участь у розробці Хартії основних прав Європейського Союзу.

2013 року висунутий кандидатом у президенти від Руху п'яти зірок, отримав від 210 до 250 голосів вибірників.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б È morto Stefano Rodotà, aveva 84 anni — Torino: Italiana Editrice, 1867. — ISSN 1122-1763
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=2466
  4. ↑ http://www.repubblica.it/cultura/2015/09/21/news/stefano_rodota_io_un_giurista_che_crede_nella_ragion_stavo_per_essere_sedotto_dal_cinema_-123362977/
  5. ↑ la Repubblica — Roma: GEDI Gruppo Editoriale, 1976. — ISSN 0390-1076; 2499-0817

Посилання

[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Італії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стефано_Родота&oldid=30593099